Боже, спаси Украину!

БОЖЕ, ВРЯТУЙ УКРАЇНУ!

Помста, брате, – це зброя,
Направлена проти того,
Хто вирватися із грудей
Дає їй зненацька змогу.
    Помститися щоб за родину,
    Спаплюжену комунізмом,
    Обрав ти не ту країну –
    Не з тим ти воюєш “-ізмом”...
Проблем в Україні чимало:
То клани, то олігархи,
То радники з-за кордону,
То самозвані “монархи”…
……………………………………
Всі правити, керувати
Хочуть у нашому домі,
Садить опонентів за ґрати
Й радіти у злобній судомі.
   Панове, спиніться! Хвилину
   Подумайте про Україну!
   Ти, брате, якщо маєш сили –
   Не дай свій народ знесилить...
……………………………………
Згадай про Франка і Шевченка,
Про Лесю згадай Українку –
Хіба з Духовного Світу
Від них ще не маєш вістинку?…
……………………………………
Вони ж промовляють набатом:
“Боже, врятуй Україну!
Не дай піти брату на брата!
Не дай розірвати країну!"
      Київська Русь Священна!
      Стражденна наша ненька!
      Вихорі сьогодення
      Крають тобі серденько!
Києве, Святий Ґраде!
Церкви твої і храми
Сяють у високості
Біля Райської Брами!
      Янголи проливають
      Чистії свої сльози –
      Снігом вони прилітають,
      Щоб припинити загрозу.
Холодним осяйним ранком
Гасять пристрасті ночі,
Темряву навіть серпанком
Місячним висвітить хочуть.
      Білий сніг, наче саван,
      Бруд прикриває й бруківку,
      Буде на ньому яскрава
      Крові кожна краплинка…
      Тож зупиніться, люди,
      Гірше ніколи не буде!…
Вже зрозуміла влада:
Слід до уваги брати
Думку свого народу,
Що відчув присмак Свободи!
      Львів, Тернопіль, Полтава,
      Люди з Івано-Франківська!
      Ненька одна в нас – Вкраїна,
      І вдача у нас запорізька:
Не підкорялись ніколи
Ляхам, шведам чи туркам,
Ордам монголо-татарським,
Чи половецьким уркам!
       Наш родовід від князя
       Ігоря, від Святослава,
       Від Володимира, Ольги,
       Мудрого Ярослава!
І не завжди наша хата
З краю була, повна сала, –
Славних батьків маєм спадок,
Та… щастя нам бракувало…
        Бо ласий шматок Україна –
        Самісінький центр Європи.
        Коли неподільна, єдина –
        Зненацька її не вхопиш.
Тож чварами розірвати
Хочуть тепер Україну,
Народом маніпулювати,
Щоб прихопить хоч частину.
Тож схаменімося, люди,
Гірше ніколи не буде!
    Не піде “стінка на стінку”,
    На неблаговидні вчинки
    Ніхто нас підбити не зможе –
    Нам в цьому Господь допоможе.
Сідаймо за стіл перемовин,
Переговорів, дискусій, –
Ніщо нас тепер не зможе
Спинити в зустрічному русі!
    Обдурені й ті, що блукали,
    Не в силах знайти дорогу!
    Нас совість і честь спонукали –
    Й ми вже здобули Перемогу!
……………………………………
Примиримось, браття, ну ж бо!
Мир, спокій, співпраця і дружба
Краще за ворожнечу –
Вигідніше й безпечно:
    Нікому тоді з-за кордону
    Не панувать в нашім домі!!!

25.11.2004.