Гроза

Десь пригнало з краю світу
Хмару чорну і важку,
Закружляв тополю вітер
У шаленому танку.

Сипонули з неба кулі.
По дорозі – вже ріка!
Град з дощем, немов утнули
Бойового гопака.

Аж від страху полягали
Молоді дерева ниць!
Небо краяли й кромсали
Гострі шаблі блискавиць.

Вибухав і розсипався
Над сполоханим усім
Басовито реготався
Навіжений дядько Грім.

А земля, що мліла довго
Від надмірного тепла,
Життєдайну цю вологу,
Захлинаючись, пила!
2012


Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.