Луганшино моя, мій світлий край,
Вклоняюсь низько і землі, і людям.
Прийми дітей. Онуків привітай.
Ми – твій народ, тобі ми вірні будем.
Ти гордість і скарбниця України.
Вугілля, хліб земля моя дає.
Розквітне край, на краще будуть зміни,
Народ здобуде щастя тут своє.
За щастям молодь їхати не буде
В світи чужії. жити буде вдома.
Свій власний край щасливим зроблять люди.
Не будем знать ні розпачу, ні втоми.
Ми – трударі із прадідів і дідів.
Нам працювати тяжко не звикать.
Була б земля Луганщини на світі,
Могла б народ, дітей своїх вітать.
1.06.2013
Моя Луганщина
© Copyright: Наталья Лопашко, 2013
Свидетельство о публикации №113060107355
Свидетельство о публикации №113060107355
Рецензии
Благодаря Вашему стиху собрались земляки. Хороший стих о родине. Спасибо за душевные строки.
Серж Рубежанский 01.08.2013 22:03 • Заявить о нарушении
Серж Рубежанский 01.08.2013 22:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.