Вклонюсь я неньці до землі
І притулюся я до неньки.
Турботи в неї чималі,
Зате великеє серденьке.
Припаду рідній до грудей,
Обійму ніжно,притулюся-
Вона найкраща між людей
Й за неї Господу молюся.
Вона найкраща між людей,
Вона для мене найдорожча.
Дивлюсь в глибінь її очей
І на чоло,яке у зморшках.
З очей я сльози витру їй,
Утішу словом і розраджу.
Вклонюсь матусі я своїй
Й :'' Прости за все...''-я знову скажу.
''Прости за все,благаю я,
Пробач мені мої провини!!!
Допоки,мамцю, Ти жива-
До тих пір в Тебе я дитина...''
31.05.2013
Влонюся неньц до земл..
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2013
Свидетельство о публикации №113053107558
Свидетельство о публикации №113053107558
Рецензии