беспризорные Из Ганны Осадко
Бездомные собаки –
Огромные и флегматичные
Священные коровы моего Тернополя –
Лежат на остановке, провожая меня взглядами:
Вот я в резиновых сапогах преодолеваю глубокие выбоины этой запоздалой – словно любовь – весны,
Вот я глупой козой догоняю вчерашний день,
а после подпрыгиваю, закусивши губу,
выше и выше –
выше самой себя! –
как на третьей высоте в детских «резинках».
Собаки отводят взгляды –
Моё броуновское движение их утомляет.
Собаки лежат и наслаждаются солнцем,
Отогревая жёлтые спины.
И мне вдруг захотелось лечь рядом,
На этом лучезарном пятачке мира,
И лежать так тихо-тихо,
Вслушиваясь в шероховатое прикосновение руки к спине.
безхатьки Ганна Осадко
Собаки-безхатьки –
Великі та флегматичні
Священні корови міста Тернополя -
Лежать на зупинці, проводжають мене поглядами:
Ось я в гумаках долаю калабані цієї запізнілої – буцім любов – весни,
Ось я дурною козою здоганяю вчорашній день,
а потім стрибаю, прикусивши губу,
вище і вище –
вище за себе саму! -
як на третій висоті у дитячих «резинках».
Собаки відводять погляд -
Мій броунівський рух їх втомлює.
Собаки лежать і посміхаються сонцю,
Вигріваючи жовті спини.
І мені раптом хочеться лягти поряд,
На цьому осяяному клаптику світу,
І лежати так тихо-тихо,
Наслухаючи дотик шорстої руки до спини...
http://stihi.ru/2013/04/02/9170
Свидетельство о публикации №113053104735