Литературный каламбур

-"Еней був парубок моторний,
І хлопець хоч куди козак,
На всеє вдався зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак".
"Его убийца хладнокровно
Навёл удар, спасенья нет,
Пустое сердце бъётся ровно,
В руке не дрогнул постолет.
И что за диво: издалёка,
Подобный сотням беглецов
На ловлю счастья и чинов,
Заброшен к нам по воле рока",
-"А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось, болить,
Болить і плаче і не спить,
Мов не годована дитина.
В лиху годину, добра не жди,
Не жди сподіваної волі,
Вона заснула.
Цар Микола Її приспав.
А щоб збудить хиренну волю -
Треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить"!
-"Пора красавица, проснись,
Открой сомкнуты негой взоры,
Навстречу Северной Авроры,
Звездою севера явись!
Вечор.Ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась,
Луна как бледное пятно
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела.
А нынче погляди в окно"!
Там за столом Василь Дубина
Спокійно дивиться кіно.
І дійсно, я сиджу в кімнаті,
Сиджу, мов в шелесті дібров,
І голову схопивши в руки
Подумав: - Що ж я намолов?!