Ми всі живем у біднім світі,
Всі спішимо прожить життя,
Та не усі на світі люди
Беруть з життя усе сповна.
Усі спішать, біжать, штовхають,
Марнують, топчуть у багно.
Реально вже не розуміють
Чого у світі живемо.
Хтось дуже бідний... не душею,
У нього лиш одне життя.
І не встигає в цьому світі
Прожити він його сповна.
А інший бідний, лиш душею,
У нього - золото, раби.
Та не живе сповна душею,
Хова її у царство тьми.
Отак завжди у всьому світі
Багаті й бідні поруч є,
Вони завжди крокують поруч,
Та все ж не кожен з них живе.
***
© Copyright: Антонина Кашуба, 2013
Свидетельство о публикации №113053001118
Свидетельство о публикации №113053001118
Рецензии