Пробач мене.І вилікуй,як час.
Десь набери терпіння і молитви.
Зітри з моєі пам'яті,де в нас
Були ще спільне небо,хмари,титри.
Забудь.І в мою душу не заходь.
Навіщо ще тривожиш мене снами?
Для себе тільки щастя ти знаходь.
А що було?Нічого поміж нами.
Забудь,що на коліна ти ставав,
Забудь,що так бузками пахли ночі.
Мабуть,мене давно і хтось прокляв.
А ти згадав,коли дивився в очі.
Пробач мене. I вилiкуй, як час
© Copyright: Вида Вансель, 2013
Свидетельство о публикации №113052900287
Свидетельство о публикации №113052900287
Рецензии