Притча про Щастя та Дитя

Жило-було на світі Щастя. Воно було маленьке і безтурботне, і жило воно де хтіло, і ніхто не знав, де його здибати та як пізнати.

 Але чули люде, що воно таки є десь на світі, і що тим, до кого воно приходило, жилося добре, - тому багато хто шукав його, не знаючи, як упізнати його, бо усі, хто бачився з ним, описували його по-різному.

 Одні казали, що воно зелене, інші — що рожеве, треті казали, що воно жовте, а четверті — що узагалі рябе-різноколірне.

 Одні казали, що воно веселе, а інші — що мовчазне...

 Отже, описи Щастя розходилися, і усі шукали його, а як упізнати — не знали...

 І от, жила собі на світі Дитина. І казала вона, що дружить за Щастям, і усе вказувало на те, що дійсно, Щастя живе з цим Дитям, бо личко Дитини світилося.

 І люди гадали собі: от би побачити Щастя, але як?

 І подумали: а давайте, вкрадемо Дитину, і Щастя прийде йому на поміч, і тоді ми й впіймаємо Щастя.

 І так і зробили.

 І вкрали Дитину, і посадили її у в'язницю, і стали стерегти її, аби не пропустити, коли Щастя — вірний друг — прийде Дитину рятувати...

 І так і сталося: плакало Дитя, кликало свого друга, і Щастя почуло, і прийшло до нього Сонячним Зайчиком.

 І ті, хто стерегли Дитину, стали ловити Щастя, - але хіба ж можна упіймати Сонячного Зайчика? Воно вислизає з рук і проходить крізь руки, так що і упіймати неможливо.

 І стрибало Щастя, і цілувало Дитину, і Дитина сміялася, і знов Дитині було добре.

 Не змогли охоронці впіймати Щастя, аж утомилися.

 І питають вони у нього: “А скажи-но, Щастя, чому так? Ми теж хочемо бути щасливі, - чому ж ти тікаєш від нас, і не приходиш?”

 І відповіло Щастя: “А ви подружіться зі мною!”

 І спиталися ті: “А як же подружитися з тобою?”

 І відповіло воно: “Станьте Дітьми, і я прийду до вас, і кохатиму вас”.

 І спиталися люди: “А як же нам дітьми знову стати, якщо ми вже дорослі?”.

 І відповіло Щастя: “Шукайте самих себе, і правду про себе шукайте, і коли знайдете — тоді я й прийду до вас, і дружитиму з вами”.



 Братіслав Лібертус
 червень 2010

 ПЕРЕКЛАДИ:
 на російську мову: http://www.proza.ru/2012/10/16/1579
 на білоруську мову: http://www.proza.ru/2012/09/18/1623

 ТВІР ДОСТУПНИЙ ДЛЯ КОМЕНТУВАННЯ ТАКОЖ НА:
 Глоса http://glosa.com.ua/node/17157
 Майл.ру (Спільнота)  ВКонтакті (Спільнота) http://vkontakte.ru/topic-26988603_24870730
 ВКонтакті (Спільнота) http://vkontakte.ru/libertus_proza_ua


ВІДГУКИ:

Здравствуйте, Братислав! Будем рады Вашему участию в Конкурсе произведений на украинском языке: http://proza.ru/2011/09/20/1025 Желаем удачи. С уважением Международный Фонд Всм   17.11.2011

Так сумно було, чомусь, з ранку... та сонячний зайчик, коли втікав від охоронців і по мені пострибав:-))) Дякую за подарований настрій. А, притча - ссссупер! Брия Пишущая   12.02.2011

Братислав, дуже мудра казка. Є над чим замислитись. Дякую. Владимир Серебреников   25.01.2011

Гарна притча! Шукай щастя у соби, а не відбірай у інших! З Новим Роком, Братиславе!Николай Иваненко   31.12.2010

Братиславе, Ви навіть не уявляєте, скільки задоволення я отримала від Вашої притчі. Я, на якусь мить була тією маленькою, щасливою дівчинкою, потім опинилася разом з нею у в'язниці... сьогодення. А Ваші рядки: "Шукайте самих себе, і правду про себе шукайте, і коли знайдете — тоді я й прийду до вас, і дружитиму з вами”." наштовхують на те, щоб замислитися, як найти вихід із труднощів у самому собі. Я вдячна Вам за таку притчу, вдячна долі, що дала можливічть її прочитати. З найкращими побажаннями Анна. 10.12.2010

Братиславе! В котрий раз перечитала Вашу притчу. Зазирнула в Біблію... І мені навіяло цю притчу в вірші... Ще раз дякую за чудові хвилинки настрою, за радість, яку Ви даруєте своєю творчостю. З теплом @нюта, Музыка Анна   25.01.2011

http://www.proza.ru/2011/05/13/427 Василина Иванина   25.05.2011