Такий чужий, такий далекий,
Ні, майже рідний і близький.
З тобою ми, як дві планети –
Марс і Венера у ночі.
В ночі, коли на небі зорі,
Яскравим світлом виграють,
Хлюпочуться тим сяйвом в морі,
Та до глибин не достають.
Так само сяєш ти для мене,
Та я не знаю суть твою.
Так хочу знати все про тебе,
Та ти тікаєш десь в пітьму…
Як віднайти тебе, мій милий,
Відчути часточку душі?
Почути голос твій грайливий,
Забутися на самоті…
Щоб тільки ми – і більш нікого,
Ніч повна сяйва від зірок;
Щоб не хотілося нічого,
Лиш від кохання у клубок
Зливатись разом, в одне ціле,
Щоб потаємне все відчуть.
Від щастя, щоб здригалось тіло,
І з посмішкою на вустах заснуть…
Такий чужий, такий далекий,
Ні, майже рідний і близький…
Про тебе мрію я щоночі,
Та ти тікаєш, лиш приходить день…
Такий чужий...
© Copyright: Иляна, 2013
Свидетельство о публикации №113052804191
Свидетельство о публикации №113052804191
Рецензии