Лемка
На вушко мені щебетала.
Од дому до неба
Лишень один крочок казала.
А на нім гори такі далекі
Хоцбе хто моі співи почув.
Хоцбе душенько праву пізнала
Шчоб все прошлое сразу забув.
Я тиго не забуду ніколи
Цы забутися дуже важко.
Цы ш ты мене вранці будила,
Моя милая лемківська пташка.
Свидетельство о публикации №113052801070