Про перше кохання
Кохання був вартий мого.
Та стихли вітри і зів"яли вже квіти,
Немає кохання,немає його.
-Зозуле,зозуле,чому не кувала
В далекій тій юності нам?
-Про ваше кохання я мало що знала,
Тепер дуже пізно-на серці зима.
-Так холодно,важко,скажи мені,пташко
Занесені болем стежки...
На серці лиш туга,обличчя це маска
Несила її ні зламать,ні нести...
Свидетельство о публикации №113052709181