хочеться з вітром. за вітром. за всі усюди,
тільки б не тут. більше нізащо -- тут.
якими бувають жорстокими рідні люди,
коли на душу мотають зі слів отруєних джгут!
і кисню бракує. і глузду. і тиші. і сліз.
повіки червоні змикаються ледь-ледь під ранок.
навіщо, питаю, за що ж ти так глибоко вліз
у серце моє, нагадивши там старанно?..
ти актор. ти оратор. ти неперевершений шут.
і немає ціни твоїм реплікам. жестам. рухам.
хочеться з вітром. за вітром. аби не тут...
щоб колись ти постукав у двері, а у відповідь --
глухо.
26.05.13
глухо
© Copyright: Мария Болюх, 2013
Свидетельство о публикации №113052700573
Свидетельство о публикации №113052700573
Рецензии