09. НУ ОСЬ I ВСЕ Переклад

 
09. Ну ось і все. Попередній вірш Циклу "Ера Ф.Т.М.":
08. ТИ ПРИЙШЛА, - НА КАВУ, НА ВЕЧЕРЮ...



09.НУ ОСЬ І ВСЕ


Ну от і все.
                Тепер вже
                настав час
поставити крапку
                в наших
                відносинах ...
Я - йду:
                навшпиньках,
                впевнено,
і прикриваючи за собою
                тихенько
                двері ...

Ти - не зі мною зараз.
                Я це
                знаю точно.
Тобі заважати не буду, я -
                ти будь
                спокійна!
Тебе покликав,
                щоб разом бути
                з тобою вночі,
але все сказав
                твій голос
                в трубці телефонного ...

Тобі там добре, -
                адже голос твій
                розслаблений:
ти - не одна ...
                Скажи, адже цей хтось -
                чув?!? -
як ти мені говорила,
                обіцянки
                умаслівая:
безтурботно так,
                і, здається,
                навмисне ...

«Сьогодні не можу!
                А що,
                трапилося щось? »-
запитала ти
                на всяк випадок ...
                Тон тривожний
надією окрилив
                мене
                з пів-обороту:
(«Я все-таки любимо!»)
                І я
                необережно

зізнався,
                що скучив ...
                Мимовільна усмішка
була відповіддю в трубці,
                опромінивши твій лик ...
                І брови -
я відчував! -
                раптом самі піднялися
                у вигині
і самі за себе:
                «Як мило!» -
                мовчки говорили ...

Знову я куплений
                був тобою:
                без потуг і бою.
І обіцянки вимагав:
                «А завтра ти
                прийдеш чи що? »-
А ти ж відповідала тільки:
                «Постараюся!» ...
                Що я
почути б хотів?:
                «Прийду!», -
                надії кришиво!

Але ти -
                не говорила слів,
                таких бажаних мною ...
А тільки -
                обіцянки
                туманними годувала ...
Передчуття обману -
                застелити
                пеленою
мої очі і розум ...
                Кров застигла
                в жилах ...

Я трубку поклав,
                майже повіривши
                на прощання,
повіривши через силу
                знову ...
                А що мені залишалося?
Та тільки я
                подібних
                чув обіцянок:
і ти -
               не приходила, і -
                не пояснює ...

І я - мовчав.
                І робив вигляд:
                знову прощаю.
І не заважав тобі
                знову мене
                обманювати ...
Ти не прийдеш
                до мене ...
                Я це точно знаю.
Майже впевнений ...
                Що за життя
                така?!!

Я більше не хочу
                роману
                продовження,
в якому ти
                граєш мною
                впевнено!
Моя любов -
                як дар; твоя -
                як ласку,
як милостиня, що
                цинізмом
                знецінена ...

Не вважай,
                мій друг,
                своїми обіцянками.
Тебе я відпускаю:
                хоч на всі
                чотири сторони
Лети! А я -
                свої
                залишу сподівання
для тієї, яка
                їх з радістю
                виконає ...

Ну от і все.
                Тепер вже
                настав час
поставити крапку
                в наших
                відносинах ...
Я - йду:
                навшпиньках,
                впевнено,
і прикриваючи
                за собою
                тихенько
                двері ...



Братислав Лібертус
Лютий 2011

Переклад з російської мови http:http://www.proza.ru/2013/03/08/805

Наступний вірш з Циклу "Ера Ф.Т.М.":
10.ЗНАйОМА ІСТОРIЯЙ