Я був колись глиною в Божих долонях...
Я був колись глиною в Божих долонях,
не маючи навіть ребра.
Ковчег мій бентежили хвилі солоні
і Авелем звався мій брат…
На війнах – свинцем, на дорогах – камінням,
цвяхами у тілі Христа.
Тридцять монет за нечисте сумління
мені фарисей "відлистав"…
Ладнав кулемет на махновську тачанку,
дописував свій "Заповіт".
Сальєрі мене пригощав за сніданком,
стріляв з РПГ в "шураві"…
Я, Господи, глина – ліпи що завгодно,
покірно схиляю чоло…
Навіть цікаво, ким буду сьогодні,
ким ще мене не було?
Свидетельство о публикации №113052300736