Дехто вийде на площi, кричати про смак перемоги,
Намалює плакати, напише: "Давай! На Берлiн",
Поголосе... й забуде. Не знавши. Не маючи змоги
Уявити життя, що у когось спливало, як дим.
Бо так легше - не знати. Здiйнять голосiння Герою,
А на ранок забути. Не тiльки людей, а й рiк...
"Наша - п'єш - Перемога", а хтось знов вертає до бою,
У якому нi рiдних, нi навiть себе не зберiг.
Проте, будуть i тi, хто, побачивши сивi мундири
Слiз втримати не зможе, бо знає про цiни страшнi...
Коник, пальцi Маестро... серця вибивають пунктири...
Для одних Перемога, для iнших - кiнець Iх вiйнi.
Дехто вийде на площi, кричати про смак перемоги
© Copyright: Хлоя Ли, 2013
Свидетельство о публикации №113052310289
Свидетельство о публикации №113052310289
Рецензии