Я хочу, щоб було просторе небо в пол...

Я хочу, щоб було просторе небо в полі.
Висока синява, пухнастики хмарин
Летіли змахом крил, чекаю їх на волі,
Допоки згасне день в рожеву далечінь.

Чекаю, коли зорі торкаються травинок -
Згорнуть сріблясті крила і ходять по землі,
Розсипавши довкола малесенькі сріблинки.
І водять хороводи до темної води.

О-півночі розквітнуть лучисті вогнецвіти
І сяють золотаво, як вогники малі.
Блакитнокрилий вовк із квітки народився
І зграйкою метеликів у небо полетів.

То духи лісові блукають по стежинах.
У озері прозорім виблискує вода -
То ніч візерункове визбирує проміння.
Молочною рікою розстелився туман:

Обійме сонний ліс пухнастими крилами,
Клубами розповзеться од-край-до-край землі.
Аж он світліє день ген-ген на виднокраї,
Розтануть в річці зорі і щезнуть вже за мить.

Я хочу, щоб хдіймав вітрильник світанковий
Легенький вітерець, рум'яно пломенів
В хмаринках золотих, - то ранок синьоокий
Веселкою росистою всю землю розцвітив.