Шепоче вiтер дотемна
Про лiто i про море.
На березi беру човна
I лину в прудководдi.
Блискає сонце мiж дерев,
Плюскоче хвиля тихо.
Аж ось тоненький промiнець
Засяяв мерехтливо.
I золотом вода блищить –
Зелена i прозора.
Серед травицi лiто спить
Вишневе, сонцеоке.
Пухнастi хмарки плинуть все
Рожевим горизонтом.
На крилах вiтер їх несе,
Поки сiдає сонце.
Розсипав вечiр за вiкном
Блакитнi намистинки.
I хоч надворi вже темно –
Виблискують стежинки.
Он зiрка зблисне де-не-де,
Духмяно пахнуть квiти.
Це вiзерунок ночi вже
Визбирує пiр’їнки,
Що в сонця випали з хвоста -
Яскравi та вогнистi.
I до свiтанку принесла
Де обрiй золотився.
Дотемна
© Copyright: Олеся Соколенко, 2013
Свидетельство о публикации №113052206698
Свидетельство о публикации №113052206698
Рецензии