Пекучій біль,гіркі солоні сльози,
Осінній вітер в душі мені шепоче.
Техесенько на вушко,ніжно і томливо.
Шепоче те ,що я не буду вже щаслива.
Шепоче з усмішкою на вустах.
Шепоче...Мою душу мучить страх.
В полоні я його жорстоких слів,
в полоні у солодких диких мрій.
І мить мене і очі я відкрию.І зрозумію.
Що я від тих вже слів мрійливо млію.
Закохана у голос що на вухо шепотів,
бо він один мене любив.
Кохав без тями,зігрівав,
Солоні сльози ті руко-вітром витирав...
нiжнiсть
© Copyright: Дарья Федорова 3, 2013
Свидетельство о публикации №113052206338
Свидетельство о публикации №113052206338
Рецензии