Півонії - троянди уповнІ
Яскраві, ніжні, трепетно-духм`яні...
Рожевий цвіт нагадує мені
Моє найперше нетривке кохання...
Він був такий - гамірний, гомінкий,
Та рожевів, як кущик той півоній,
Коли торкались наші дві руки,
Чи руку брав мою в свої долоні...
Він так старАнно пальці мої грів
Замерзлі, коли гралися у снІжки.
Подряпини замазувать умів
Так обережно, невагомо, ніжно...
Найперший поцілунок наш палкий,
І подарунок - сонце на долоні!
"Спасибі, що ти в мене є такий!" -
І зашарілася сама, як та півонія...
Пройшли рокИ. Осипався той цвіт.
Лиш легкий сум лишився поміж нами...
Кохання те згадалося мені
Засушеними в книжці пелюстками...
Пионы. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113052206033
Свидетельство о публикации №113052206033
Рецензии