Рушники. Василина Иванина

                http://www.stihi.ru/2013/04/01/4760          


                … свёрточек старого полотна…
                Д. Павлычко

На шкатулке - резьбы давней зАмять…
В ней храню я расшитый рушник,
Что бабуся дала мне на память,
В захолустье чтоб лет не изник:
«О корнях своих что-то хоть знала б».
В суете все – достатка же нет…
И беда часто в хату шагала –
Красота ж не спасает от бед?
… А узор тот   таинственно-дивный,
Как не мудрствуй, его не поймёшь:
Расцвели на нём трав переливы,
Стрелы-молнии  скачут сквозь ночь.
Может, просто Судьба-Берегиня,
Поколенье чтоб наше сберечь,
От всех зол, что свирепствуют ныне,
Белый свет хочет  предостеречь…
…Красным, жёлтым, зелёным и  чёрным –
Память рода – она на века –
Здесь, в языческих  чудо-узорах,
На расшитых крылах рушника.

Оригинал

                …згорточок старого полотна…
                Д. Павличко
У потемнілій різьбленій шкатулці
Я зберігаю вишитий рушник.
Мені його передала бабуся,
щоби у хащах літ не щез, не зник:
«На памнятку – оби сь хоть дащо знала».
Все в суєті, які ж там гаразди…
Не раз у хату горя йшла навала, –
Хіба ж краса врятує від біди?
…Цей візерунок дивно-незбагненний,
Як не мудруй, не втямиш, в чому річ:
І папороть цвіте вогнем зеленим,
І стріли блискавиць летять крізь ніч…
А може, просто Доля – Берегиня
Над білим світом руки простягла,
Щоб вберегти ще й наше покоління
Від Карни, від Мари – від всього зла…
…Червоне, чорне, жовте і зелене, –
То пам'ять роду вічна, мов Ріка,
Записана язичницьким узором 
На крилах талісмана-рушника.

Фото со странички Василины Иваниной