Люблю тебе, а ти немов
все не зважаєш на любов.
Що не робив, не був з ким я -
в думках лише твоє ім'я.
Я погляну останній раз
і, не тримаючи образ,
крізь сльози вимовлю слова й
скажу назавжди: "Прощавай.."
Приспів:
Тікай, бо все, що доля нам передрекла -
уламки скла...
Хоча в очах похмуро, й серці, від дощу -
не відпущу!
Зробити мушу зараз я останній крок
до прірви чи зірок!..
Я від минулого піти
не можу, бо тримаєш ти.
Коли ж гадаю, що вдалось -
трапляється все знову, ось...
Так змусити страждати - гріх,
а почуття... - не вдасться їх
позбутися, немов сміття
із серця, пам'яті й життя.
Приспів(х2)
К звёздам на украинском
© Copyright: Максим Обрывко, 2013
Свидетельство о публикации №113052210084
Свидетельство о публикации №113052210084
Рецензии