У любовi короткий бувае мотив
Як відлуння на площі вселюдній.
Як би палко тебе не кохав, не любив,
Знай, що пісок забуття - могутній.
Хай горить, догоряє кохання свіча,
Якщо доля так цього бажає,
Розповзається дим з вогняного куща -
Стан душі, коли буря стихає.
Не хвилює твій погляд вже крові давно,
Твоя врода також не хвилює.
Все пройшло, відіграло, як добре вино,
Лише спогад бентежить, чарує.
І вмирає любов, мов пустельна трава,
Бо пісок забуття її душить.
Все ж ми поруч будем серед горя і зла
Як поріднені, зболені душі.
Свидетельство о публикации №113052109247
Андрей Кот 2 18.06.2013 19:01 Заявить о нарушении
С уважением , Николай.
Мыкола Ковальчук 18.06.2013 19:16 Заявить о нарушении