Немовбито
Крутилися зорі, вітри гомоніли,
співали півні третього строю...
Дівчина маленька не спала --
для свого серця, шукала спокою.
Сичі перекликалися в гаю
А люди дрімали
Немовбито долю досягнули вже
для свого щасливого роду.
Не знали ж нічого
про дворянську нагоду.
-- Було в їхній мірі:
Час провести корисніше,
ніж скретч картами гратись
й вино смакувати пізніше!
Тай зозулі закували сильніше.
Розтягнулися хмари
та схід і звільнитися
має можливість...
Засвітилося сонечко
в образі вільної людини...
Нові морально-етичні теми,
намалюймо
-- як найскоріше:
на просторах нашої
найновішої картини!
Крутилися зорі
пливли як човни серед моря.
А їхні приколи в обріях
показали архіпелаг островів
-- як групу атолів бажань,
для складання нових слів...
Крутилися зорі.
Та до їхнього центра крутіння
отой дідусь --
із глибин минулих, мене привів.
Немовбито
© Copyright: Микола Щома, 2013
Свидетельство о публикации №113052105800
Свидетельство о публикации №113052105800
Рецензии