Проходит день

          Перевод
     с украинского языка
        стихотворения 
       Юрия Рыбчинского,
       посвящённого памяти
        Владимира ИВАСЮКА,
       замечательного украинского
          поэта и композитора   
      

       Проходит день, проходит ночь.
       Минуты катятся, как волны на воде.
       Не в том вопрос, не в том вопрос,
       Что я сказал «люблю» всего одной тебе.

       Не в том печаль, не в том печаль,
       Что целый мир блистал в твоих очах,
       Бескрайний мир тогда блистал в твоих очах,
       Но ведь не в том моя печаль.

       Беда не в том, что ветер злой лютует,
       Что холод на окне цветы замёрзшие рисует,
       Беда не в том, что наш январь завьюжен,
       А в том беда, что я тебе уже не нужен.

       Проходит день, проходит ночь,
       Бег времени с тобой нам не остановить.
       Не в том вопрос, не в том вопрос,
       Что колокол прощальный продолжает бить.

       Не в том печаль, не в том печаль,
       Что будто выстрел, прозвучало то «прощай»,
       Как выстрел в спину, прозвучало то «прощай»,
       Но все ж не в том моя печаль.

       Беда не в том, что ветер злой лютует,
       Мороз январский на окне цветы замёрзшие рисует,
       Беда не в том, что не желаешь ты любить,
       А в том беда, что не могу я разлюбить.


                МИНАЄ ДЕНЬ
              Юрій Рибчинский
      Пам"яті Володимира ИВАСЮКА посв"ячається

      Минає день, минає ніч.
      Хвилини котяться, як хвилі голубі.
      Не в тому річ, не в тому річ,
      Що я сказав “люблю” лише одній тобі.

      Не в тім печаль, не в тім печаль,
      Що цілий всесвіт був в твоїх очах.
      Безмежній всесвіт був тоді в твоїх очах,
      Але не в тім моя печаль.

      Біда не в тім, що свище вітер лютий,
      Що січень на вікні малює мертві квіти.
      Біда не в тім, що ти мене не любиш,
      Біда, що я тебе не можу розлюбити.

      Минає день, минає ніч,
      Не зупинити нам з тобою часу плин.
      Не в тому річ, не в тому річ,
      Що після зустрічи розлука б’є у дзвін.

      Не в тім печаль, не в тім печаль,
      Що наче постріл, пролунало те “прощай”.
      Як зради постріл, пролунало те “прощай”,
      Але не в тім моя печаль

      Біда не в тім, що свище вітер лютий,
      Що січень на вікні малює мертві квіти.
      Біда не в тім, що ти мене не любиш,
      Біда, що я тебе не можу розлюбити.