Ромашка

Автор :  Місяк Алла Петрівна
       Ромашка
  В полі на просторі,
  Широкім роздоллі,
  Зацвіла ромашка  -
  Квітка польова.
  З ранньою зорею
  Я піду до неї,
  Щоб поговорити
  Просто про  життя.
  Розкажи, ромашко,
  Як тобі живеться?
  Чи ти не сумуєш,
  Що літо минеться?
  -  Коли ж сумувати?
  Подивись у поле:
  Це життя коротке,
  Але ж я на волі.
  Затамуй свій подих
  І вдихни цю волю.
  Дякувати Богу,
  Що це моя доля.
  Про все розказати -
  Треба слів багато.
  Знаю : ти не довго
  Будеш тут стояти.
  Подивись  - он колос
  До мене схилився,
Прилетіла бджілка,
День новий родився.
Сонце мені краплю
Свою дарувало,
Щоб тебе до себе
Я причарувала.
А пелюстка біла
Тобі нагадала,
Що весільне плаття
Ти колись вдягала.
Ти була красива,
Як ромашка біла.
То де  ти, красу свою,
Розкажи поділа?
- Ту красу  забрали
Літа молодії,
Та я не сумую,
В мене є надії.
Я люблю життя це.
Люблю просто жити,
З тобою , ромашко ,
Думками спочити.
То ж не раз прийду я
Ще гуляти в поле,
Щоб відчути подих
Волі на просторі.