Стихи, написанные на почте перевод на украинский

СТИХИ, НАПИСАННЫЕ НА ПОЧТЕ (Ярослав Смеляков,
Здесь две красотки, полным ходом
делясь наличием идей,
стоят за новым переводом
от верных северных мужей.

По телефону-автомату,
как школьник, знающий урок,
кричит заметно глуховатый,
но голосистый старичок.

И совершенно отрешенно
студент с нахмуренным челом
сидит, как Вертер обольщенный,
за длинным письменным столом.

Кругом его галдит и пышет
столпотворение само,
а он, один, страдая, пишет
свое заветное письмо.

Навряд ли лучшему служило,
хотя оно уже старо,
входя в казенные чернила,
перержавелое перо.

То перечеркивает что-то,
то озаряется на миг,
как над контрольною работой
отнюдь не первый ученик.

С той тщательностью, с тем терпеньем
корпит над смыслом слов своих,
как я над тем стихотвореньем,
что мне дороже всех других.

ВІРШІ, НАПИСАНІ НА ПОШТІ (вільний переклад П.Голубкова)

Тут дві красуні, повним ходом
Ділячись масою ідей,
Стоять за пошти переводом
Від вірних з Півночи людей.

По телефону-автомату,
Наче школяр, що вчив урок,
Кричить помітно глухуватий,
Та голосистий ще дідок.

І абсолютно відчужЕно
Студент з насупленим чолом
Сидить, як Вертер спокушЕний,
З письмовим злившийся столом.

Галас кругом його, не тиша,
Стовпотворіння, суєта,
А він, один, страждає й пише
Текст заповітного листа.

Навряд чи кращому служило
(Хоча воно вже так старо),
В казенне входячи чорнило,
Переіржавіле перо.

То перекреслює він, що там є,
А то освітиться на мить,
Як над контрольною роботою
Не перший учень лиш корпить.

З тими старанністю, терпінням
Корпить над сенсом слів своїх,
Як я над тим вірша творінням,
Що став дорожче інших всіх.