лікті, очі, зап'ястя,
подушки, простирадла;
скільки ще пройде часу,
доки я не засну
голодна та спрагла
усе, що тебе торкається та стосується,
електризується;
простір та час вигинається,
мов жінка старої, як світ, професії;
дими згущуються та скручуються,
ніби нападом епілепсії
вдих-видих,
тонкі губи, гострі коліна;
скільки ще пройду часу,
доки я не порину у самоту
холодна й безсильна
скiльки
© Copyright: Куропаткина, 2013
Свидетельство о публикации №113052010647
Свидетельство о публикации №113052010647
Рецензии