Серпанком білим вкрилися сади.
Весна нестримна у своїм творінні,
В її діяннях не побачиш ліні,
В нове життя торуються сліди.
Лиш трохи згодом бачимо плоди
Напруги днів, затрачених в горінні,
У весняному буйному цвітінні,
Як восени повернемось сюди.
Як восени прийдемо у садок,
Нарвемо яблук чи смачних грушок
І заблукаємо у плині літ.
А осінь впевнено складає звіт,
Фіксує, в що перетворився цвіт,
Життя звершився ще один виток.
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113051909927
Свидетельство о публикации №113051909927
Рецензии