Чому мені так важко полюбити?
Чому не можу серця я відкрить?
Чи не людина я, яку можна убити
Чи я якась химера, підскажіть!
Проклята та любов, несамовита
Лише страждання посила мені
Так хочеться тебе в обійми заключити,
Поцілувати в губи ніжні і тоді
Ніколи більше не пускати, хоч скільки раз захочеш ти піти
Минають дні, години, тижні
Минає все, і тільки я
Завжди лишаюсь все таким же
Останнім без надії на життя
Я знаю що ти відчуваєш мене.
Ти з напівслова розумієш все, що я кажу
Пробач за всі слова, і всі проблеми
Що я колись тобі завдам, я відплачу
Тобі сповна, за твою щедрість
Своїм нещасним серцем, без жалю
Це правда, я тебе люблю
І байдуже що скажуть люди
І все одно мені, що не буває так
Я буду битись з ворогами всюди
Поки надія задає серцевий такт.
Чому?
© Copyright: Лео Давин, 2013
Свидетельство о публикации №113051906151
Свидетельство о публикации №113051906151
Рецензии