Я у часу в полоні,
Він скоро мені зарахує тридцяту весну.
Від нього одного
Одержу сувору догану,
І вкотре згадаю, і вкотре ніяк не збагну
Чи може то час, чи може то я невблаганний.
Не густо в кишені,
І ноги не завжди в теплі.
Притензій нема ні до кого -
На все Божа воля.
Одне лиш цікаво, одне лиш нуртує в мені:
Чи може то я невблаганний, чи може то доля?
2000 р.
Полон часу
© Copyright: Василий Медянчук, 2013
Свидетельство о публикации №113051904083
Свидетельство о публикации №113051904083
Рецензии