розміняю самотність на прискорених подих,
на блискіт очей, на шаленість думок,
на розплетені коси замість шпильОк.
океан самоти на затишний ставок
обміняю за ніжний дотик.
довгі ночі без сну - на тихенький світанок,
терпку каву холодну - на теплий чай,
картаті шпалери - на квітів розмай,
безмежну тайгу на дубовий гай
поміняла б за літній ранок
під легенькою ковдрою з марева снів,
за пульсуючі ніжністю скроні,
за палкі, ледь вологі, долоні.
я б тонула у цьому полоні,
розчинившись, мов цукор на дні.
легкiсть
© Copyright: Ватерина Колынец, 2013
Свидетельство о публикации №113051700814
Свидетельство о публикации №113051700814
Рецензии
Дуже яскравий та гарний вірш,сподобався.
С Повагаю А.В.
Антон Витальевич Стихи 23.10.2013 22:31 • Заявить о нарушении
С Повагаю А.В.
Антон Витальевич Стихи 23.10.2013 22:31 • Заявить о нарушении