Ти тримаєш у руках ножиці,
Щоб зробити собі іншу стрижку.
Це ж так важливо для соціального статусу -
Замутити нову інтрижку.
– О, подивіться! Вийшли нові парфуми!
– Я помираю без цього кольє!
Змінюєш думку, як численні костюми
І в ресторані вдаєш сомельє.
І у вечері, вдома, знімаючи маску,
Ти в дзеркалі бачиш забуту себе.
І знову ти віриш в казкову розв’язку,
Що зранку самотність просто мине.
Ножицi
© Copyright: Артур Рим, 2013
Свидетельство о публикации №113051704583
Свидетельство о публикации №113051704583
Рецензии