У нас дощить
і голосно муркоче
небесний сірий
і кошлатий кіт,
з-за хмари блиснувши
золотосяйним оком....
За вухом у кота
почісую хмаринку....
Дрімайками укривсь,
порину
в сон
і бачу за хвилинку
як дівчинка бере до губ травинку
і мріями вколисана летить
над полем і крізь обрію вікно
до хмарки лине ... лине....лине...
...потім
за вишню височенну
зачепившись,
п”є ягідний вологий стиглий спокій -
всенескінченну
безупинну
мить....
Дощик
© Copyright: Тарас Иванов, 2013
Свидетельство о публикации №113051406833
Свидетельство о публикации №113051406833
Рецензии