Загорнутися б, як у літепло, у твоє тепло…
Та холодний ти, відсторонений, як завждИ…
Я шукала в відлуннях – і там тебе не було,
Лиш осінній дощ останні змивав сліди…
Він пройшов між нами, натягнутий, як струна,
Розбудив давно пожовклі мої жалі…
Ти - до теплих злетів країв. Я зосталась одна,
Диво-крилами марять зажурені дні мої…
Знову хмарно в душі. Знову осінь прийшла.
Нагадала, що сонця не бачила я давно…
І дзвенить в душі та остання тугА струна,
Наче крутить хтось про кохання сумне кіно…
Загорнутися
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113051307105
Свидетельство о публикации №113051307105
Рецензии