Про зраду

для когось взаємини і
любощі — непотріб.
зайвий, наче пухирці,
хворобливий, як опіки.

здавалося, терни
до сердець - золото
та те, мабуть, терпимо
що одноразові.

бо узи ті плануємо
на одвічну вічність,
але з роками чуйніше
перетираєм вічі

брудніш підлоги — брехня:
більш пилу та бруду,
дорожчають почуття,
дешевшають люди.

пульсують вперті думки
що місяць без сексу
і, чомусь, перші чоловіки
втрачають свій інтерес

а зранку б`ють в стелю т;сти,
краватка брудна від кави,
і після Великого Посту
жінка так на нім і зосталась.

біжить на стадіон,
вже влазить в улюблені джинси,
їси собі в фаст-фуді бекон,
підпорядковуєш себе втісі

про те, що у тебе на носі
відрядження позапланове.
цілуватимеш її на порозі
вмоченими у спирт вустами.

ота втіха стане тобі у пригоді
не думати про її коханців,
тремтливо тримати цигарку в роті;
нівечити життя цією фрустрацією.

всьому така реалія буття —
поза очі не відати,
розділяти коханих почуття
і завжди їм вірити.