Цвiте сосна. Свiчки горять у Небо
Потроху входить в сон квітучо-сизий Ліс,
Розніжений рожевістю Ярила…
Останні промінці пронизують наскрізь
Гущавину розморену. І спека,
Що не давала дихати весь день,
Спадає, розчиняється... Далеко
За Лісом завмирає Світло-щем…
У цю годину тихо-тихо-тихо…
Все прислухається до перемін буття.
Усе мовчить. І пісня солов’їна
Ще не звучить Любов’ю до Життя.
Сосна цвіте м’яким пухнастим дивом.
І хвойним духом повниться Земля.
Усе завмерло… Сонце закотилось…
Настала Ніч. Прийшла Нічна пора…
11.05.2013
Свидетельство о публикации №113051209039