кiлькома словами про любов
очима, долонями, пучками, світлом, теплом.
Торкаю розквітлий бузок, пуп'янки, стебла жорсткі.
Відчуваю твою посмішку, поцілунок м'який найсолодших твоїх губ.
Чую як суміш казкова, яку важко вимовити, вливаються в тіло оте,
невидиме і наповнює понад вінця мене всього: смертного_часового і
вічного в просторі-часі, нерожденного_невмирущого,
зітканого з пороху-світла, глини, води та вина...
Посміхаюсь у відповідь: виливаю у Всесвіт те, що нам не належить -
кохання, любов, доторки -
вібрації нашого почуття...
Свидетельство о публикации №113051006507
А якщо відчуваємо, то ми Його частка, клітина Його величного усюдибуття...)))
Дякую, Світлана.
Соловей Заочник 10.05.2013 19:35 Заявить о нарушении
З иеплом.
:-)
Валео Лученко 10.05.2013 20:16 Заявить о нарушении
Ви кажіть: як набридла - не писатиму!)))
Соловей Заочник 10.05.2013 20:30 Заявить о нарушении
То вже треба бути психопатом, аби так реагувати на рецензій та відгуки.
З теплом та посмішкою,
Валео Лученко 10.05.2013 20:43 Заявить о нарушении