Вічним полум’ям палають душі
Тих, що за Вітчизну полягли,
В літню спеку, у зимову стужу
Падають краплинами смоли.
Плаче древнє дерево народу,
Древо роду, дерево життя,
Тільки тим, хто крізь вогонь і воду
Шлях пройшов, немає вороття.
Після них лишилась тільки віра,
Що народ нічого не забув,
Що не марна боротьба зі звіром,
Цей скорботний шлях не марним був.
Вiчним полум ям палають душi
© Copyright: Маргарита Олейник-Локай, 2013
Свидетельство о публикации №113051000317
Свидетельство о публикации №113051000317
Рецензии