Птахи, благаю, позичте крила!
Я б до старого Днiпра майнула,
Туди, де вкрила каштанiв злива
Стареньке мiсто, душою льнула.
Птахи, благаю, позичте крила!
Хоч не назавжди, хоч до свiтанку
Я б обiйняла могучi хвилi!
З вiтрами пошепки нiч до ранку
Я б розмовляла про все на свiтi,
Про те, на серцi що вiк носила,
Про крила, хвилi, волошки в житi...
Птахи, благаю, позичте крила!
Свидетельство о публикации №113050809184