Коли квітне духмяний бузок,
Травень стеле зелену дорогу,
Ми згадаєм суворий урок
Та всіх тих хто кував перемогу.
Ось вчорашній школяр-випускник
Місе степ у солдатських чоботях,
А учитель його,- підривник
Знов знешкоджує ворога потяг.
Нескорений народ за свій край
Взяв у руки штики та мушкети.
Ти звитяг їхніх не забувай,
На алеях героїв портрети,
Мужній погляд хоробрих синів
Кров росили за нашу свободу,
Борони ,Боже ,сліз отих днів,
Що Вітчизну пурнули в скорботу.
Зовсім мало залишилось їх,
Ковалів весняного свята.
Ми знайдемо таких серед тих,
Хто крокує понині завзято.
Крізь багряне сито війни,
Зазирая смерті у очі,
Не зламались ,минули роки,
Вітер сиве волосся тріпоче.
Ветеранам
© Copyright: Коба Дмитрий, 2013
Свидетельство о публикации №113050808930
Свидетельство о публикации №113050808930
Рецензии