Минули дні і знову
Блукає осінь Львовом,
Зліта останній лист.
І ніби на прохання
Мелодію кохання
Десь грає піаніст.
І я ту мить згадала,
Як вперше покохала,
Як щастя гріло кров.
Хоч роки промайнули,
Але я не забула
Дівочу ту любов.
Давно усе те було,
Однак, мені минуле
Спокою не дає.
І уві сні щоночі
Я бачу твої очі,
Ім’я шепчу твоє.
28, 01, 2013
© Copyright: Татьяна Онищук, 2013
Свидетельство о публикации №113050802968
Свидетельство о публикации №113050802968
Рецензии