За снігом втомлені дерева,
Тини, що за рядочком хат,
І журавлі - стрілою в небо,
Колодязні,- птахам не брат.
З роками потемніли руки,
Але думки геть не про те.
Хто зна, які пекельні муки
З покорою ви несете?
Не викликає скрип відразу,
А темна горобина ніч
Не відпустила вас ні разу:
Жалю нема, і звісна річ...
Неспокій будить серед ночі,
І кличуть восени ключі.
Сум знову застилає очі.
Та хто зважа на ці плачі?!
Тужлива пісня лине з неба,-
У вирій кличуть журавлі.
В любові є чи ні потреба,-
Вона тримає на землі!
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Колодязнi журавлi
© Copyright: Людмила Журавская, 2013
Свидетельство о публикации №113050705338
Свидетельство о публикации №113050705338
Рецензии
Щиро дякую за Вашу спiвучу душу!
Всiх Вам вдач!
З повагою й добром,
Георгий Преображенский-Апологет 14.09.2013 13:49 • Заявить о нарушении
Всiх Вам вдач!
З повагою й добром,
Георгий Преображенский-Апологет 14.09.2013 13:49 • Заявить о нарушении
Стільки болю прийняла душа, що лишається тільки співати, щоб вижити.От душа і співає.Щиро вдячна за розуміння.
Людмила Журавская 14.09.2013 22:32 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 14.09.2013 22:32 Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.