Подумки пишу iсторiю жiнки...
http://www.stihi.ru/2013/05/02/261
Подумки пишу історію жінки –
Начебто звичайної, але водночас загадкової,
З наповненим внутрішнім життям…
Маркери діаметрально протилежних рис
Виринають несподівано то тут, то там…
І оповідь вислизає, розповзається,
не дається в руки…
Тоді помічниця-підсвідомість
ставить уві сні запитання –
Не встигаю записувати відповіді,
І поле зошита
починає розгортатися білим сувоєм –
Папір світиться, пульсує життям,
Він набух, поглинув мене,
І з почуттям трепетного зачудування
усвідомлюю,
що стала частиною структури листків,
невід'ємною складовою нутрощів
записаного тексту…
Невагомою
цілу ніч блукаю у відповідях,
вивчаючи їх захоплюючі краєвиди,
наближаючись до обрисів,
Навшпиньки підходячи до країв
і зазираючи за межі…
Свидетельство о публикации №113050606069
Маргарита Метелецкая 08.05.2013 22:06 Заявить о нарушении