Навесні ще в соку в молоці запашнім,
В зграйках бджіл і хрущів гомінливих
Вишня в шатах стоїть, як із віку віків,
В повінь літ і тернистих, й пестливих.
Залишилась одна, молодий скрізь вишняк
З вітром й сонцем чимдуж заграває,
Всім відомо давно, що на колір і смак
В поколінь товариства не має.
Нам смачні ягідки віти щиро несуть,
Яскравіють намистом на листі -
З року в рік, скільки вишні живуть
Під небесним сплетінням барвистим,
Цінуючи життєву неповторну мить,
Бо зміну поколінь не можна зупинить.
29.04. 2013р., Рожни
Вишня
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113050407009
Свидетельство о публикации №113050407009
Рецензии