Погано тебе пам'ятаю
І кров на папері густа,
Гарячим вином заливаю
Й навіки зімкну ці вуста.
Зачиню та завішу всі вікна
Білосніжним мереживом я,
Щоб не бачив й не чув, як кохаю
У ночі тихо пошепки я.
Ти дивись у безмежність сих вікон,
Я вороною враз улечу
І у небі можливо побачиш,
Як я віки назавжди зімкну.
Ніч вслід за коханням пройшла,
Смерть цілунок дарує мені:
"Кров не змиєш зі шкіри тонкої,
Я спокій тобі подарую лихий."
Моя безмежна нiч
© Copyright: Дарья Кудра, 2013
Свидетельство о публикации №113050404987
Свидетельство о публикации №113050404987
Рецензии