Блискавицi серця xxxviii, притiлесна
серця космос
кров пуста
в ньому
човник
віскі
хай би він
до сну
пристав
кинув
якорисько
впала б
тиша
на уста
мов на брук
і в дрізки
кинута
торчма
з моста
черепна валізка
2.
як-не-як
я
де-не-де
сиплюся
у слові
це
за ґрати
із грудей
йде
пісок розмови
мов із нирки
камінці
що проходять
стрімко
з правил
дертися по чімсь
вибирає
стінку
марш-кидок
під сам суфіт
з матом
важко-хворим
пише крапка
заповіт
дохне
ніч
на шторах
ще не виділена
жовч
ситий
шлунок міста
мат
на хрипи перейшов
в горлі
стало тісно
3.
в'язне
у горлянці
плаз
що
під серцем
грівся
що мені тепер
до вас
боле мій
хай місяць
не зітлів ще
на хресті
цибулиннім
церкви
у мені
є тьма кутів
для живих
і мертвих
4.
байдам
я усім
байдак
а
гайкам
попуста
хоче хто
бере за так
мов торбину
дусту
посипає
тут і там
впоперек
навколо
і здихає
сліпота
воскресає
голос
5.
падь паде
гуде бджола
серце
очі рані
падло ночі
тінь стебла
шиба їсть
з герані
листя
спраги прапори
і весни вітрила
душу тягнуть
догори
щоб вона
ятріла
відчувала
сонця спис
як розпятий
цвяхи
щоб у ній
думки велись
перелітні птахи
6.
я
неписаний закон
в мушлях
моря згустки
світлотінню
для ікон
розхвилюю
пустку
я
прочиненість
вікна
і його
прозорість
спить
в мені
думок війна
догорають
зорі
я
потіха
без вина
і сльози посуха
хто сягне мене
до дна
той пройметься
духом
шквалом
прадідів
століть
днів розп’ять
і слави
я
та п’ядь блага
землі
душобогодала
3 Травня, 2013
Свидетельство о публикации №113050400304
Спить в мені думок війна догорають зорі... - ЧАРІВНО!
Елена Каминская7 04.05.2013 14:54 Заявить о нарушении