Погляд – і серце виспівує ніжність,
Дотик – і кров витанцьовує танго,
Наша з тобою розпуста розбіжність,
З присмаком долі й солодкого манго.
Поштовх, і хвилі здіймаються думкою.
Розум закоханий, наче в полоні.
Ліжко змальоване білою гумкою,
Й всі побажання затислі в долоні.
Легкість, бо ти підіймаєш над хмарою.
Міць твоя звабливо заворожує,
Відстань здається найбільшою карою,
І більше нічого нам не загрожує.
Досвід вражає й благає навчити.
Буду слухняною. Не зупиняйся!
Загубила рахунки, і вже не злічити
Щастя.. Та ти, Коханий,не переймайся!
Твоя, як ніколи! Уся і допоки,
Я силу маю на власно дум я,
До тебе на зустріч роблю я кроки,
Й поринаю у пристрасне тіла полум’я.
Тримай! І ніколи мене, а всюди,
Згадуй ніжно й шануй коханою.
І нехай по ізникнуть усякі люди,
Ми помянем їх дуже файною шаною.
2.04.13
Щастя..
© Copyright: Кристина Медина, 2013
Свидетельство о публикации №113050300380
Свидетельство о публикации №113050300380
Рецензии