Роскажи про смерть мою,
Що спить десь там на підвіконні,
Й молитв моїх не слухай, я прошу,
Вони ж для тебе й досі монотонні.
У сліз моїх сій глибині
Перегорить й потоне сонце,
Та я не вмру, ти чуєш, буду жить
Однак від болю в сердці ошаліла.
Та ти танцюй,
Танцюй, немов сліпий,
Як вітер, що цілує шелест листя,
Зривай, усе в мені ти підіймай,
Любов і не жила у серці чиста.
Ти-вiтер...
© Copyright: Дарья Кудра, 2013
Свидетельство о публикации №113050301182
Свидетельство о публикации №113050301182
Рецензии