***

                Присвячується  Лесі  Українки

Віє  вітер,  завиває

Віє  вітер,  завиває,
Ліс  Волині  все  шумить:
«Що  ти  виєш,  не  розумний,
У  хатині  Леся  спить.
Не  буди  і  не  лякай,
Краще  пісню  заспівай
Про  русалку  у  діброві,
Про  красу  її  і  волю,»

«Леся,  Леся  Українка, -
Вітер  тихо  заспівав, -
Ти,  як  квіточка  барвінка,
Чуєш?  Пісня  лісова…
Над  джерельцем  верба  рясна
Опустила  листя  кіс,
Шелестить,  шепоче: «Леся»,
«Леся!» - обізвавсь  і  ліс

З  джерела  струмочок  чистий:
«Леся,  Леся !» - все  дзвенить,-
Леся – Мавка  чарівниця,
Леся  зіркою   горить!»
Тут  сопілочка  заграла,
Навкруги  цвіла  весна,
У  сні  Леся  Мавкою  стала
І  зустріла  юнака.

Палке  серце  Мавка  мала,
Так  любила  і  кохала…
А  як  зрадили  її
Мертва  стала  у  скалі.
І  в  скалі  почуло  серце,
З  милим  горе,  туга  й  біль,
Сірим  вовком  в  лісі  виє,
Чари  стеляться  над  ним.

І  любов  її  злетіла
Із  скали  її  пустила,
Чари  з  милого  зняла,
А  сама  вогнем  зійшла.

Леся,  Леся  Українка,-
Вітерець  їй  все  співав,
Ти,  як  квіточка  барвінка,
Моя  пісня  лісова.
Твої  вірші,  твої  співи
Будуть  жити  на  віка,
Не  забудуть  тебе,  Леся, ,
Україночка  свята.»


            ***           Тбілісі -  1996р
                Лютий